11 лютого 2025 року у світі відзначається День безпечного Інтернету (Safer Internet Day).
День безпечного Інтернету – це час, коли ми об’єднуємо зусилля для створення безпечного та позитивного онлайн-середовища:
- прагнемо підвищити обізнаність дітей, батьків та освітян про потенційні загрози в Інтернеті та навчити їх ефективним способам захисту;
- допомагаємо дітям зрозуміти важливість відповідальної поведінки в Інтернеті, зокрема, щодо поваги до інших, захисту особистої інформації та критичного мислення;
- працюємо над створенням безпечного та сприятливого онлайн-середовища, де діти можуть навчатися, спілкуватися та розвиватися без страху.
Метою Дня безпечного інтернету є залучення суспільства та влади до розповсюдження механізмів безпечної діяльності в інтернеті. При цьому, обговорюють проблему етичного спілкування, яке не повинно містити прояви тероризму, дискримінації та неповаги. Важливим питанням є використання інтернету дітьми й молоддю.
Тому закликаємо Вас уважно прочитати наступну інформацію:
Контент, що підбурює до диверсій або правопорушень
Контент, що підбурює до диверсій або правопорушень, є однією з найбільших загроз для безпеки підлітків у сучасному цифровому світі. Російські спецслужби активно використовують месенджер Telegram для вербування українських підлітків з метою здійснення диверсій, зокрема підпалів автомобілів Збройних Сил України та будівель територіальних центрів комплектування. Вони створюють мережі ботів і каналів, де під виглядом швидкого заробітку пропонують неповнолітнім виконати небезпечні завдання. Ознаками вербування є:
привабливі оголошення – у Telegram-каналах розміщують повідомлення про можливість швидкого заробітку для підлітків, обіцяючи високі доходи за маленьку працю;
анонімність – спілкування відбувається через анонімні акаунти, що ускладнює ідентифікацію вербувальників і дозволяє їм діяти безкарно;
психологічний тиск – вербувальники запевняють дітей, що за їхні дії не буде покарання, маніпулюючи їхньою довірою;
терміновість – завдання часто ставляться з вимогою негайного виконання, щоб підліток не мав часу обміркувати наслідки;
залякування – у разі відмови від виконання завдань, вербувальники можуть вдаватися до залякувань та шантажу.
Але виконання таких завдань є серйозним правопорушенням, що може призвести до тяжких наслідків. Національна поліція України попереджає про підступність ворога та встановлену законом кримінальну відповідальність за такі дії. Зокрема за вчинення диверсій загрожує до 15 років позбавлення волі або довічне ув’язнення.
Продаж наркотичних речовин та «закладки»
Наркоторговці активно використовують месенджери, зокрема Telegram, для продажу наркотиків. Вони створюють канали та чати, де приймають замовлення від клієнтів. Після оплати покупець отримує координати так званої «закладки» – місця, де приховано наркотик. Це дозволяє уникнути особистих зустрічей та знижує ризик бути викритими. За даними Національної поліції України, деякі злочинні групи отримували понад 10 мільйонів гривень щомісяця від продажу наркотиків через такі канали.
Реклама заборонених товарів і послуг
Окрім наркотиків, у соціальних мережах та месенджерах можна натрапити на рекламу інших заборонених товарів і послуг, таких як підроблені документи, зброя та боєприпаси, незаконні фінансові послуги. Часто такі пропозиції маскуються під невинні оголошення або поширюються через закриті групи та канали в Telegram, де адміністратори використовують боти для автоматичного прийому замовлень.
Анонімні чати для приниження та цькування інших
Останнім часом в різних регіонах країни почали набирати популярності анонімні телеграм-канали, в яких діти та підлітки можуть безконтрольно публікувати фото своїх ровесників, супроводжуючи їх різними коментарями. Суть таких спільнот проста: будь-хто може анонімно надіслати фото іншої людини. У відповідь аудиторія залишає коментарі, які нерідко містять образи, погрози або заклики до насильства. Найчастіше жертвами такого кібербулінгу стають діти та підлітки віком від 8 до 17 років, хоча іноді в каналах з’являються й фотографії дорослих, здебільшого вчителів.
Адміністратори таких груп використовують ситуацію для власного збагачення – за публікацію фото можуть вимагати невелику плату. Однак справжній заробіток починається після того, як жертви булінгу намагаються видалити свої фото. Адміністратори пропонують їм платні «послуги» за видалення поста або надання інформації про особу, яка його опублікувала.
Ці дії не лише приносять прибуток організаторам, а й підштовхують дітей до шантажу та фінансового тиску.
Групи, що романтизують депресію та самопошкодження
Деякі онлайн-спільноти та контент у соціальних мережах представляють психічні розлади, зокрема депресію, як щось романтичне або естетично привабливе. Це може створювати хибне уявлення про серйозність таких станів та спонукати підлітків до наслідування. Наприклад, у соціальних мережах поширюються зображення або цитати, які естетизують депресію чи самопошкодження, що може призводити до їх романтизації.
Шахрайські схеми швидкого заробітку
Шахраї все частіше використовують соціальні мережі та месенджери, щоб залучити підлітків до фінансових схем, обіцяючи легкий і швидкий заробіток. Вони маніпулюють наївністю дітей, пропонуючи інвестувати невеликі суми з обіцянками величезних прибутків або запрошуючи до участі у фінансових пірамідах. Ось декілька прикладів популярних шахрайських схем:
«Інвестиції у криптовалюту» – пропонується вкласти невеликі суми в «перевірену» платформу, але після переказу коштів акаунти шахраїв зникають.
«Робота в Інтернеті без навичок» – обіцяють високий дохід за прості завдання, але вимагають передоплату за «навчання» або доступ до «ексклюзивних вакансій».
«Легкий заробіток на відгуках» – спершу платять невеликі суми за написання відгуків, але потім вимагають вкладення для «розширення можливостей» або доступу до «преміум-завдань». Після внесення грошей шахраї зникають.
«Посередництво у переказах» – під виглядом роботи просять отримувати та пересилати кошти, що може зробити вас співучасником шахрайства або відмивання грошей. У найгірших випадках на вас можуть відкрити фіктивний банківський рахунок, що призведе до кримінальної відповідальності.
Як розпізнати небезпечну групу в соцмережах і Telegram
Ось основні ознаки, за якими можна визначити, що група є потенційно небезпечною:
Анонімні або агресивні адміністратори. Власники групи зазвичай приховують свою особистість або використовують псевдоніми. Вони можуть поводитися агресивно, тиснути на учасників, змушувати виконувати певні дії. Зазвичай у таких групах немає чітких правил, і будь-які заперечення щодо контенту жорстко придушуються.
Сумнівні умови участі. Для того, щоб залишитися в групі, новачкам можуть давати «завдання» – записати відео, зробити фото або взяти участь у певній активності. Також адміністратори можуть забороняти говорити про групу з іншими людьми або додавати до спільноти тільки через запрошення від інших учасників.
Небезпечний контент. У таких групах публікують сцени насильства, жорстокого поводження, інструкції щодо шкідливих дій, просуваються депресивні теми, романтизація самопошкодження або суїциду. Учасників можуть підштовхувати до агресії, ненависті або незаконних дій.
Закрита система запрошень і вимога особистих даних. У цю групу неможливо просто так вступити – необхідно отримати запрошення від когось із членів. Також адміністратори можуть вимагати фото, паспортні дані, місце проживання або контакти в соцмережах або використовувати кодові слова або специфічні символи для ідентифікації «своїх».
Що робити, якщо ви потрапили в небезпечну групу
Якщо дитина або навіть дорослий випадково опинилися в спільноті, яка здається підозрілою або небезпечною, головне – не панікувати, а швидко діяти:
Негайно вийдіть з групи. Вихід з групи – це перший і найважливіший крок для власного захисту. Не залишайтеся в цій спільноті, навіть якщо вам цікаво «подивитися, що там відбувається».
Не виконуйте жодних завдань чи прохань. Не надсилайте фото, відео, особисті дані та не переходьте за підозрілими посиланнями. Не відповідайте на провокативні або настирливі повідомлення від інших учасників.
Повідомте компетентні органи. Це допоможе розібратися, чи справді група була небезпечною і що робити далі. Тож якщо до вас звернувся учень або ви потрапили у такую ситуацію, слід звернутись до правоохоронних органів.
Заблокуйте та поскаржтесь на групу або її адміністраторів. Більшість соціальних мереж і месенджерів (Telegram, Instagram, Facebook) мають функцію «Поскаржитися». Тож чим більше людей подасть скаргу, тим швидше адміністратори платформи видалять небезпечний контент. Також можна заблокувати адміністратора або учасників, які вас турбували, щоб вони не змогли зв’язатися з вами знову.
В умовах війни проблема шахрайств та інших злочинів набула надзвичайної актуальності З огляду на це Департамент кіберполіції Національної поліції України в рамках проєкту «Кібербезпека UA» пропонує переглянути серію пізнавальних відео, що допоможуть користувачам інтернету захистити себе у кіберпросторі.
Відкритий онлайн урок “Кібербезпека”
Організатори: Управління ювенальної превенції, Департамент кіберполіції та Міністерство освіти і науки України. Спікери та теми уроку: Юрій Хоменко, старший інспектор з особливих доручень управління ювенальної превенції Кібербулінг: як захиститися? Цифрова ідентичність та цифрові сліди: як зберегти безпеку? Тетяна Білобров, головний оперуповноважений Департаменту кіберполіції Безпека дітей в Інтернеті: Що робити у разі сексуальної експлуатації в мережі? Як злочинці маніпулюють дітьми через онлайн-грумінг? Як захиститися від сексуального шантажу (сексторшену)? Основні правила безпечної поведінки в Інтернеті. Вікторія Косик, проєктна менеджерка з питань цифрової трансформації Команди підтримки відновлення та реформ Міністерства освіти і науки України Що таке “цифрова гігієна” і чому вона важлива?