Верховна Рада України прийняла «Закон про академічну доброчесність».
Цим Законом Верховна Рада України визнає академічну доброчесність важливою передумовою провадження якісної освітньої та наукової (творчої) діяльності, здобуття якісної освіти, забезпечення на цій основі довіри до результатів навчання і наукових (творчих) досягнень, а також формування поваги до честі та гідності людини.
Закон проголошує базові цінності та визначає основні принципи і правила академічної доброчесності, правові та організаційні механізми її формування та забезпечення, основні ознаки і види порушень академічної доброчесності та відповідальності за такі порушення.
Те, що раніше було необхідним елементом якісної освіти – чесність, повага до здобувача освіти, перевірка матеріалу на достовірність, окреслення чітких вимог до школяра або студента, визначення очікуваних результатів тощо – тепер стало законом.
Тож тепер перевірка фактів на достовірність – обов’язок, закріплений на законодавчому рівні. А доведення до здобувачів освіти завідомо неправдивої чи викривленої інформації про певний об’єкт, сфабрикованих чи фальсифікованих даних, крім випадків, зумовлених навчальними та/або методичними цілями, зокрема з метою формування у здобувачів освіти критичного мислення, – є порушенням.
Закон покладає відповідальність за порушення академічної доброчесності не тільки на викладачів, а і на здобувачів освіти.
Серед видів порушень академічної доброчесності в законі (стаття 18) вказані такі:
- відчуження авторства;
- академічний плагіат;
- приписування авторства;
- самоплагіат;
- фабрикація;
- фальсифікація;
- недоброчесне оцінювання результатів навчання;
- несамостійне виконання завдання;
- недозволена допомога;
- академічний саботаж;
- схиляння до порушення академічної доброчесності;
- інституційні порушення академічної доброчесності.
Факт порушення має встановити спеціальний орган, який має бути створений у закладі освіти.
Види покарання також передбачені ухваленим законом. Це може бути як дисциплінарне покарання, так і позбавлення посад, звань, привілеїв, вчених ступенів, для здобувачів освіти – відрахування із закладу освіти.
Документ визначає цінності, принципи та правила академічної доброчесності, встановлює види порушень, процедури їх розгляду, механізми реагування та санкції, а також чітко розмежовує відповідальність осіб та інституцій.
Що врегульовує Закон
Єдине визначення академічної доброчесності
Закон визначає академічну доброчесність як сукупність цінностей, принципів і правил, яких мають дотримуватися всі суб’єкти академічної діяльності під час навчання, викладання, наукової та науково-технічної діяльності.
Базовими цінностями визначено чесність, довіру, повагу до авторства та гідності, справедливість, відповідальність, стійкість і рішучість у дотриманні доброчесних практик.
Закон поширюється на:
- освітню діяльність закладів освіти всіх рівнів;
- наукову та науково-технічну діяльність;
- навчальну діяльність здобувачів освіти;
- створення, рецензування та оприлюднення академічних творів;
- вступні випробування, конкурси, олімпіади;
- присудження ступенів освіти, наукових ступенів, присвоєння вчених і педагогічних звань;
- процедури внутрішнього та зовнішнього забезпечення якості освіти й науки;
- оцінювання наукових установ.
Порушення академічної доброчесності
Закон закріплює перелік основних порушень, зокрема:
- академічний плагіат;
- фабрикацію та фальсифікацію даних;
- відчуження та приписування авторства;
- несамостійне виконання завдань і недозволену допомогу;
- недоброчесне оцінювання;
- академічний саботаж;
- схиляння до порушення академічної доброчесності;
- інституційні порушення академічної доброчесності.
Окремо врегульовано використання результатів, згенерованих комп’ютерними програмами: такі матеріали не можуть вважатися авторськими, якщо факт їх використання не зазначено.
Процедури та гарантії
Закон встановлює процедуру розгляду повідомлень про порушення академічної доброчесності, яка передбачає визначені строки, права сторін, обов’язок закладів освіти й наукових установ ухвалювати рішення, механізми запобігання конфлікту інтересів і можливість оскарження таких рішень. Закріплено презумпцію академічної доброчесності.
Академічна відповідальність і санкції
Законом визначено перелік санкцій залежно від статусу особи, зокрема:
- для педагогічних і науково-педагогічних працівників, науковців — від попередження та інших обмежень до звільнення з посади, позбавлення ступенів, звань, участі в конкурсах і керівництві дослідженнями;
- для здобувачів освіти — від повторного виконання робіт до відрахування;
- для закладів освіти й наукових установ — інституційні санкції, включно з відмовою в акредитації, позбавленням права присуджувати ступені чи зниженням оцінки державної атестації.
Система забезпечення академічної доброчесності в закладах
Заклади освіти та наукові установи зобов’язані:
- мати внутрішню систему забезпечення академічної доброчесності;
- затвердити внутрішні політики, процедури та уповноважені органи;
- забезпечити прозорий порядок розгляду повідомлень про порушення;
- оприлюднювати внутрішні акти та результати розгляду таких повідомлень;
- використовувати програмні засоби для виявлення ознак порушень доброчесності.
Керівники закладів освіти та наукових установ несуть персональну відповідальність за функціонування цих систем.
Реєстр та заборона недоброчесних практик
Законом передбачено створення Реєстру осіб, щодо яких застосовано обмеження за порушення академічної доброчесності, що має забезпечити прозорість рішень і посилити довіру до документів про освіту, наукових ступенів і вчених звань.
Також забороняється реклама та посередництво у створенні академічних творів на замовлення; такі дії прямо віднесено до порушень академічної доброчесності з відповідними правовими наслідками.
На офіційній сторінці сайту освітнього омбудсмена оприлюднено статтю ”Академічна доброчесність залежить від усіх учасників освітнього процесу”, в якій є роз’яснення поняття академічної доброчесності.
Академічна доброчесність починається із доброчесної поведінки кожного: учнів, батьків, вчителя, директора, працівників органів управління освітою. Але, на жаль, як показують дослідження й наші спостереження, далеко не всі учасники освітнього процесу та освітні управлінці знайомі з поняттям академічної доброчесності. Чимало батьків та навіть учителів вважають, що академічна доброчесність стосується лише закладів вищої освіти і науки.
ЩО ТАКЕ АКАДЕМІЧНА ДОБРОЧЕСНІСТЬ
Міжнародний центр академічної доброчесності визначає академічну доброчесність як дотримання п’яти фундаментальних цінностей: чесності, довіри, справедливості, поваги, відповідальності та відваги до дій. Оскільки замало лише вірити у фундаментальні цінності. Їх потрібно відстоювати, навіть зіткнувшись із тиском з боку інших чи відмінними поглядами. А це вимагає цілеспрямованості, відданості та відваги.
Але ці ознаки прийнятні не лише для вищої академічної спільноти, а й для спільноти учасників освітнього процесу закладів загальної середньої освіти та освітніх управлінців.
Стаття 42 Закону України “Про освіту” визначає академічну доброчесність як сукупність етичних принципів та визначених законом правил, якими мають керуватися учасники освітнього процесу під час навчання, викладання та провадження наукової (творчої) діяльності з метою забезпечення довіри до результатів навчання та/або наукових (творчих) досягнень.
Порушенням академічної доброчесності вважається:
- академічний плагіат (оприлюднення чиїхось результатів дослідження як власних або тексту без вказання авторства);
- самоплагіат (опублікування власних раніше опублікованих наукових результатів як нових);
- фабрикація (вигадування даних чи фактів);
- фальсифікація (відома зміна чи модифікація вже наявних даних, що стосуються освітнього процесу чи наукових досліджень);
- списування;
- обман;
- хабарництво;
- необ’єктивне оцінювання;
- допомога учням під час оцінювання їх навчальних результатів чи створення перешкод під час оцінювання;
- вплив на працівника, щоб він здійснив необ’єктивне оцінювання (частина 4 статті 42 Закону України “Про освіту”).
ДОТРИМАННЯ АКАДЕМІЧНОЇ ДОБРОЧЕСНОСТІ У ЗАГАЛЬНІЙ СЕРЕДНІЙ ОСВІТІ
Вперше поняття “академічна доброчесність” було визначено у новому Законі України “Про освіту” у 2017 році.
Прийнятий у 2020 році Закон України “Про повну загальну середню освіту” чітко визначає, що кожен учасник освітнього процесу зобов’язаний дотримуватися академічної доброчесності (частина 1 статті 43 вказаного Закону) й додає до списку можливих видів недоброчесності у школах наступні:
- надання допомоги учням під час проходження ними підсумкового оцінювання, ДПА, ЗНО, не передбаченої умовами та/або процедурами їх проходження;
- використання учнем під час контрольних заходів непередбачених допоміжних матеріалів та/або технічних засобів;
- проходження процедури оцінювання результатів навчання замість інших осіб;
- необ’єктивне оцінювання компетентностей педагогічних працівників під час атестації чи сертифікації (частина 4 статті 43 Закону).
Яка відповідальність вчителя
Рішення про те, порушив педагог академічну доброчесність чи ні, й те, який вид академічної відповідальності застосувати до педагога, приймає педагогічна рада. На педраді має бути присутнім і сам педагогічний працівник та/або його законний представник.
Якщо у школі підтвердили факт порушення академічної доброчесності вчителем, такий вчитель:
- не може залучатися до заходів забезпечення і підвищення якості освіти, учнівських олімпіад та інших змагань;
- не допускається до позачергової атестації;
- не може отримувати премії, інші заохочувальні виплати, нагороди протягом одного року;
- може бути позбавлений педагогічного звання.
Яка відповідальність учня
Іноді саме батьки підштовхують дитину до недоброчесної поведінки, купуючи їй книжку готових домашніх завдань, виконуючи замість дитини поробки або інші завдання. Таким чином дитина звикає, що будь-яке завдання можна виконати не самостійно, порушує авторські права та знецінює роботу тих, хто працює самостійно.
За порушення академічної доброчесності педагогічний працівник може робити учню зауваження. Нині – це найпоширеніший вид відповідальності, який застосовують до учня. Також учень може повторно проходити підсумкове оцінювання, ДПА, відповідний освітній компонент освітньої програми, позбавлятися академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах (частина 7, статті 43 Закону України “Про повну загальну середню освіту”).
Рішення про академічну відповідальність учнів приймає педагогічний працівник, який виявив порушення академічної доброчесності, або педагогічна рада закладу освіти відповідно до положення про внутрішню систему забезпечення якості освіти.
Рішення про позбавлення учня недоброчесно отриманих академічної стипендії, призових місць на учнівських змаганнях, турнірах, олімпіадах, конкурсах приймає той орган (посадова особа), який їх присвоїв.
Варто звернути увагу, що за одне порушення може бути застосовано лише один із видів академічної відповідальності.
Рішення про притягнення до академічної відповідальності може оскаржуватися у порядку, визначеному положенням про внутрішню систему забезпечення якості освіти закладу освіти.
Базовий курс для вчителів “Прозора школа: як побудувати доброчесне середовище” переглянути можна, натиснувши на
Освітній серіал “Путівник доброчесного вчителя” переглянути можна, натиснувши на
Рекомендації для проведення уроків у 7-11 класах переглянути можна, натиснувши на
Методичні рекомендації для проведення занять переглянути можна, натиснувши на
За матеріалами сайту Освітнього омбудсмена України
